Маркевич проиграл Павлову | Неофициальный сайт мариупольского Ильичевца

Розповісти про щось надзвичайно цікаве, створене суперниками у першому таймі, вкрай важко. Лише чотири момента можна назвати дійсно небезпечними. Спочатку на 15-й хвилині гострий простріл справа єсина раптово зрізав головою у ствір власних воріт капітан львів`ян Беньо. Добре, що Налепа заздалегедь вибрав вірну позицію у ближньому куті і оволодів м`ячем.

На 23-й хвилині штрафний у бік маріупольців виконували гості і після навісу Йовічевіча захисники азовців загубили майже на лінії воротарського майданчика Мізіна і діючий бомбардір ліги головою бив не маючи перешкод. Лише високий рівень майстерності капітана "іллічівця" Шуховцева дозволив йому своєчасно зреагувати на цей підступний удар і зберегти ворота у недоторканості. На 34-й хвилині, під час атаки "Карпат" на лівому фланзі, раптово підскользнувся Сахаров, що опікував Йовічевіча і тому випав непоганий шанс відкрити рахунок. Хорватський легіонер щиро, як кажуть, "від душі" приклався до "шкіряної кулі", але послав її значно вище цілі, тобто поцілив у "молоко". За дві хвилини господарі вкотре подали кутовий і Гунчак, отримавши м`яч поблизу ворот Налепи, запутався серед частокілу ніг захисників і впав додолу, замість того, щоб нанести влучний вирішальний удар.

Якщо додати до невеличкого переліку цих гострих моментів ще й дві жовті картки, отримані Мізіним та Тимчишиним, то можна зробити висновок, що глядачі на трибунах "іллічівця" дійсно нудьгували. Командний рух був невеликим, з обох боків проглядалися обережність та мінімальність усякого ризику. Попри на цю відсутність будь-якої гостроти, Мирон Маркевич постійно підхоплювався на ноги і підходячи до бровки поля, давав своїм гравцям якісь вказівки. Лише хвилинна стрілка суддівського годинника закінчила свій сорок п`ятий оберт, іщенко одразу ж дав свисток на перерву. Жодної суттєвої зупинки гри, що вимагала компесування ігрового часу впродовж першого тайму, що вийшов майже безбарвним, він не помітив.

Емоції та події другої половини гри з лишком компенсували вболівальникам майже їх відсутність у першій. "Карпати" розпочали дуже активно і одразу захопили ігрову ініциативу. Ефективно та ефектно заграли Кабанов та Ковальчук, які стали засновниками всіх наступальних дій гостей. Непоступливість та хороший дріблінг, притаманні цим гравцям, дозволили їм примусити захист господарів притулитися до власних воріт і привели до серії кутових на ворота Шуховцева. На 51-й хвилині черговий удар від прапорця Йовічевича закінчився тим, що Кабанов випередив у повітрі кількох захисників маріупольців і відмінно пробив головою у нижній кут відкривши рахунок.

Після пропущеного гола азовці значно додали у русі і це дозволило їм розпочати диктування умов суперникові. Більш краща фізічна підготовка та великий обсяг командної роботи, зробленої "іллічівцем" стали запорукою підсумкового результату гри. Різноманітність комбінаціям господарів надавали дії Бабича та Конюшенка. Обидва гравця добре укривають м`яч корпусом і непогано обирають вільне місце серед великого скупчення гравців, примушуючи суперника фолити, що в свою чергу, приводить до небезпечних ударів зі "стандартів". Хоча таким чином - влучним ударом зовнішнім боком стопи зі штрафного, - Конюшенко вивів свою команду вперед лише на 69-й хвилині, а за три хвилини до цього, Бабич втік від Беньо, отримавши чудовий довгий пас зі своєї половини поля. Свого нападника що був готовий до стрімкого прориву, побачив Сахаров і точно переадресував йому м`яч. Найкращий бомбардір маріупольців у вищій лізі в один дотик підробив "плямистого" собі під удар, а другим дотиком послав його у сітку повз Налепу, що намагався завадити йому, і зрівняв рахунок.

А потім до самого кінця гри відчувався високий ігровий накал у діях "іллічівця", який прагнув зберегти перемогу над серйозним суперником, а "Карпати" так і не знайшли у собі додаткових резервів для виправлення ситуації, що спочатку розвивалася на їхню користь. Якщо перших можна зрозуміти - у цей день свій 65-ти річний ювілей святкував Почесний президент клубу Володимир Бойко і вони готовили йому подарунок у вигляді трьох очок у турнірну таблицю, то інші своєю грою залишили нерозв`язаним лише одне головне запитання: чого їм забракло для досягнення загального позитивного результату?

- Ми, мабуть, не повинні були програвати, але це - футбол. Единий висновок - команда фізично не готова. Напевно взимку були прорахунки з підготовкою і ви бачите,що команда у другому таймі не додає. У команди суперників було більше дісціплини, особливо позаду, і вона використала свої моменти. У Маріуполі завжди дуже важко грати. Як тренер, я не привіз звідти, кажись, ще бодай жодного очка.

- Якщо б зараз був мороз і у мене на голові був би капелюх, я б його зняв перед своїми футболістами. Ті втрати, що ми відчули у цьому році, майже позбавили нас конкуренції за місце в основному складі. Попри це хлопці відчайдушно б`ються у кожному матчі. Згадайте скільки матчів ми зіграли, програючи по ходу майже безнадійно, але хлопці не зупинялися и додавали у грі до кінця, рятуючи її.

Сьогодні, як сказав мій колега, у другому таймі фізичний стан наших гравців був на порядок вищим, ніж у суперників і ми, дійсно, використали моменти, що були створені. Враховуючи результати останніх матчів "Карпат" та приход нового керівництва, ми очікували надскладної гри і тому настрій наших гравців був відповідним. Ми з хлопцями знаємо, що нас ще очікують матчі проти "Динамо", "Шахтаря" та донецького "Металурга", з якими всі команди втрачають очки і тому нам треба набирати максимум у домашніх іграх. і якщо б цей матч закінчився унічию, то повірте, що я б не був розстроєним, знаючи про стан справ у команді. У першому таймі, на нас тиснула відповідальність за результат. Кожна з команд боялася помилитися. У перерві я сказав, що все може вирішити єдиний м`яч, причому зі "стандартного положення", бо у першому таймі ніхто нічого "з ігри" не створив.